ДО СУСІДНЬОГО ПОЛЯ КІНЬ ІДЕ ЧОТИРИ ХОДИ
З a1 на b2 — по діагоналі один крок, і слон робить його за хід. Коневі потрібно чотири: жодне з його полів не лежить на лініях, а тому найближче до нього ніяк не буває найшвидшим. Це число знайдено обходом дошки, а не з переказу.
Причина та сама, що дає коневі його єдину перевагу. Він ходить туди, куди не дістає ферзь із того самого поля, — і так на кожному з шістдесяти чотирьох полів дошки. Між полем, з якого він іде, і полем, на яке потрапляє, немає жодного проміжного поля; отже, немає й фігури, яка могла б стати на дорозі.
Третя властивість читається просто з дошки: кожен стрибок міняє колір поля. Кінь, що стоїть на темному, наступним ходом буде на світлому, а через хід — знову на темному. Тому попасти з поля на сусіднє того самого кольору можна лише парною кількістю ходів, а на сусіднє іншого кольору — непарною.