три позиції · тоніка позначена
Аркуш зроблено як памʼятку, а не як таблицю: угорі те, заради чого його вішають на стіну й читають з іншого кінця кімнати, нижче — повна довідка дрібнішим.
Три розміри в одному архіві — від аркуша на холодильник до плаката на стіну.
Залита крапка — тоніка. Форма не змінюється: посунете її по грифу — зміниться тональність, не аплікатура.
У звичайній гамі сім ступенів, і два з них стоять за півтон від сусіда. Саме ці півтони й дають те різке звучання, коли нота «не та».
Пентатоніка — та сама гама, з якої прибрано рівно ці два ступені. Півтонів не лишається взагалі, тож жодна нота не тре об сусідню.
Тому початківець грає нею впевнено раніше, ніж вивчить теорію: помилитися майже нічим, і це не спрощення, а властивість самого набору.
Чому цим числам можна вірити. Кожне лічильне число тут обчислене з даних, а не набране руками, і аркуш проходить 5 незалежних перевірок, перш ніж його дозволено зібрати: скільки елементів, у якому порядку і саме твердження у виділеному блоці. Не пройде бодай одна — файла просто не буде.
