частка магнію в солі, порахована з формули · і що виміряли дослідження на людях
Аркуш зроблено як памʼятку, а не як таблицю: угорі те, заради чого його вішають на стіну й читають з іншого кінця кімнати, нижче — повна довідка дрібнішим.
Три розміри в одному архіві — від аркуша на холодильник до плаката на стіну.
Це не медична порада й не рекомендація. Тут склад сполук, порахований із формул, і те, що виміряли названі дослідження. Кому, скільки й навіщо — до лікаря.
Оксид магнію тримає найбільше магнію з усіх форм на цьому аркуші: 60,30 % власної маси, і це рахується прямо з MgO та атомних мас. На коробці це найбільше число полиці.
Фіроз і Ґрейбер (Magnesium Research, 2001) міряли засвоєння чотирьох препаратів за приростом магнію в добовій сечі й поставили оксидові 4 %; хлорид, лактат і аспартат вийшли вищі за нього й рівні між собою.
Але й ці 4 % — не властивість оксиду, а результат одного методу на одних людях: Шуетте з колегами (JPEN, 1994) міряли той самий оксид міченим ізотопом у пацієнтів після резекції кишківника й дістали 22,8 %. Два числа відповідають на два різні питання, і на коробці не друкують жодного з них.
Чому цим числам можна вірити. Кожне лічильне число тут обчислене з даних, а не набране руками, і аркуш проходить 7 незалежних перевірок, перш ніж його дозволено зібрати: скільки елементів, у якому порядку і саме твердження у виділеному блоці. Не пройде бодай одна — файла просто не буде.
шість рядків, які трапляються в запрошенні, і що саме кожен вимагає — за Debrett’s
вісім форм в одному масштабі · чим вони різняться в міліметрах
взуття, верх, низ — і сантиметр під кожною сіткою
коли наносити, що з чим розвести в часі, що міняє сезон