грейди, шість сортів і чотири купажі · у Китаї він «червоний»
Аркуш зроблено як памʼятку, а не як таблицю: угорі те, заради чого його вішають на стіну й читають з іншого кінця кімнати, нижче — повна довідка дрібнішим.
Три розміри в одному архіві — від аркуша на холодильник до плаката на стіну.
Час — для розсипного листа, 2–3 г на 200 мл. Пакетик тримають удвічі-втричі менше: усередині нього дрібніший помел.
Літери на індійських і цейлонських пачках — OP, FOP, BOP, F, D — не сорти й не смаки, а грейди: розмір і цілість уламків після сортування. Апельсина в orange немає, походження слова досі сперечаються, а от розмір там справді закодовано.
Корисне з цього таке. Цілий листок віддає повільно, тому йому треба чотири-п’ять хвилин. Ламаний віддає швидше — три. Висівки й пил, з яких роблять пакетики, віддають усе за хвилину, а далі йде сама дубильність.
Тому один і той самий чай розсипом і в пакетику потребує різного часу, і «передержаний пакетик» — це не поганий чай, а неправильна хвилина. Літери F, T і G перед грейдом означають лише більше бруньок, а не міцніший смак.
Чому цим числам можна вірити. Кожне лічильне число тут обчислене з даних, а не набране руками, і аркуш проходить 5 незалежних перевірок, перш ніж його дозволено зібрати: скільки елементів, у якому порядку і саме твердження у виділеному блоці. Не пройде бодай одна — файла просто не буде.
